Офіційне підписання і оприлюднення Закону України «Про засади державної мовної політики» викликало обурення та несприйняття серед членів Спілки офіцерів України, офіцерського складу Збройних Сил України та інших військових формувань.
Спілка офіцерів України наголошує, що засади державної мовної політики визначені у ст. 10,11,53,54 Конституції України, рішенні Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року (№ 10 рп\99 у справі про офіційне тлумачення положень ст. 10 Конституції України). А ст..92 Конституції України визначає, що законом лише встановлюється «порядок застосування мов». Неконституційність зазначеного закону очевидна.
У розпорядженні Спілки офіцерів України є офіційні висновки щодо неконституційності Закону «Про засади державної мовної політики» від :
- Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України;
- Профільного Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності;
- Національної академії наук України;
- Інституту Української мови України;
- Інституту держави і права ім. В.М.Корецького;
- Академії наук вищої школи України;
- Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса;
- Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Окрім того, негативний висновок щодо закону, незважаючи на підпорядкованість по владній вертикалі, надали:
- Міністерство фінансів України;
- Міністерство юстиції України.
Є також застереження Європейської комісії Ради Європи «За демократію через право» (Венеціанська комісія), Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллєбека стосовно контрпродуктивного, дестабілізуючого, роз’єднуючого характеру зазначеного законопроекту.
20 червня 2012 року в Комітеті Верховної Ради України з питань культури і духовності, відбулися слухання щодо проекту цього закону.
На слуханнях був присутній В.Колісніченко, якому було надано право для співдоповіді. Більш ніж 50 представників державних установ та громадських організацій підтвердили що законопроект (№ 9073) не відповідає Конституції України і ні один з учасників слухань не підтримав його. За оцінками експертів вартість цього закону близько 20 млрд. грн. з бюджету України.
Отже, у «партійних» депутатів України, з провладної більшості були всі правові підстави для відхилення зазначеного законопроекту, а у Президента України для застосування права вето (не підписувати закон).

Депутати від провладної більшості так поспішали, що припустилися помилок, яких і Президент України не помітив.
В тексті закону 17 разів є посилання на ч.3 ст.8, в якій повинні бути зазначені критерії регіональних мов чи мов національних меншин. Але чомусь ці критерії вказані в ч.3 ст.7 так званого закону.
Вибори до Верховної Ради України, жага до влади за будь яку ціну, взяли верх над здоровим глуздом, національними інтересами України.
Утаємничена політика «поділяй і володарюй», коли спочатку намагаються розколоти суспільство, а потім виступити в ролі миротворця, не надасть бажаних результатів будь кому.
Спілка офіцерів України засуджує безвідповідальні дії політиків і розцінює надання державного статусу російській мові, прихованим приводом для процесів розшматування України (відокремлення певних її частин), а це вже питання територіальної цілісністі та державної безпеки України.
Ми бачимо приниження держави, української мови, нашого народу, культури, послаблення нашого міжнародного престижу у світі.
І ким ?
Державними службовцями найвищого рангу - обов’язок яких є служба Україні, захист державної мови та культури.
Запровадження російської мови об'єктивно призведе до чисельних конфліктів, в центрі яких опиняться наші діти, у системі освіти, починаючи з дошкільної.
На жаль, за двадцять років ще надто мало було зроблено для розвитку зневажуваної століттями нашої мови через кіновиробництво, видання книг, журналів тощо щоб дозволити собі сьогодні багатоміліардні асигнування у розвиток процвітаючою на теренах України російської мови.
Державна Українська мова сприяє соціокультурному скріпленню і саме в цьому розумінні інформаційна війна, розв’язана проти Української Нації є одним із головних чинників загрози національній безпеці.
Але багато людей, які не досконало володіють українською мовою пов’язують свою долю з Україною, з її історією та культурою.

Спілка офіцерів України вважає що суттю державної мовної політики повинно бути надання гарантій громадянам України, які раніше були русифіковані, повернутися до мови свого українського роду, адже у нас іншої історичної батьківщини немає.