Заперечуючи факт Голодомору, новий керівник Інституту національної пам’яті вчиняє протиправно – і за українським законодавством, і згідно з нормами міжнародного права. Так прокоментував координатор громадської ініціативи «Оновлення країни» Валентин Наливайченко заяву керівника ІНП та члена компартії, про те, що голод 1932-33 років  був лише побічним наслідком колективізації і хлібозаготівлі.

Він нагадав, що спроби заперечення факту геноциду можуть стати предметом розгляду в міжнародному суді в Гаазі, подібно як приховування злочинів геноциду в Руанді чи Югославії. Імунітети високопосадовців там не мають значення, а відповідальність не має строку давності.
«Для того, хто думає, що це жарти, нехай зателефонує Наомі Кемпбел, яка мала необережність прийняти подарунок від ліберійського диктатора, а тепер дає свідчення у суді», - сказав Наливайченко.

Він нагадав, що 13 січня 2010 року Апеляційний Суд Києва, на підставі масштабного розслідування, проведеного Службою Безпеки України, встановив, що в 1932-33 роках в Україні керівництво компартії на чолі з Й. Сталіним організувало геноцид частини українського народу, внаслідок чого було безпосередньо знищено 3 млн. 941 тис. осіб, а разом з ненародженими –¬ близько 10 млн. осіб.

«Звичайно, директор інституту національної пам’яті, призначений по суті із злочинної організації, читати цей вирок суду ніколи не буде, бо це все одно, що читати вирок самому собі», - наголосив Наливайченко. - Адже саме його, саме комуністична партійна організація в 1919 році вперше створила концтабори на території колишнього Радянського Союзу».

Наливайченко також вважає, що Інститут національної пам’яті не повинна очолювати особа, для якої комуністичні ідеологеми є важливішими за історичну правду. «Це все одно, що начальника тюрми зробити директором бібліотеки. Звичайно, він всі книжки спалить, залишивши тільки Кримінальний кодекс та Історію ВКП(б)», - сказав координатор громадської ініціативи «Оновлення країни».