Національну гвардію України створено законом, ухваленим Верховною Радою України 4 листопада 1991 року. Як зазначено в документі, Національна гвардія України "є державним озброєним органом, створеним на базі внутрішніх військ, покликаним захищати суверенітет України, її територіальну цілісність, а також життя та особисту гідність громадян, їх конституційні права і свободи від злочинних посягань та інших антигромадських дій”.

Основними завданнями законодавці визначили:

– захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб змінити їх насильницьким шляхом;

– участь у підтриманні режиму надзвичайного стану в порядку, передбаченому законодавством України;

– участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха;

– формування в особливий період частин для охорони й оборони найбільш важливих державних об’єктів;

– надання допомоги прикордонним військам у затриманні порушників Державного кордону України силами частин, дислокованих у прикордонних районах;

– участь у бойових діях із відбиття нападу ззовні та захисту безпеки України;

– охорона дипломатичних і консульських представництв іноземних держав на території України;

– участь в охороні громадського порядку. 

До складу новоствореної Національної гвардії увійшли елітні військові загони спеціального призначення, які дислокувалися на території України, зокрема, 10-й полк спеціального призначення "Кобра” та спецбатальйон "Лаванда”, які розташовувалися в Криму. Як зазначають експерти, ці підрозділи формували як своєрідний аналог "альпійських стрільців” для проведення військових спецоперацій у гірській місцевості.

Уже через декілька років військові спеціалісти зауважили, що Національна гвардія залишилася єдиним високоефективним збройним формуванням України, здатним виконувати актуальні завдання у сфері національної безпеки та правопорядку.

Цілком можливо, саме це змусило певні сили розпочати кампанію на знищення еліти українських збройних сил. Спочатку, 1998 року, змінили керівництво Національної гвардії, усунули людей, які стояли біля витоків її створення. Тоді ж чимало народних депутатів із правого табору парламенту, зокрема Олександр Лавринович, Василь Червоній, Ігор Юхновський, Роман Зварич, Олекса Гудима, зверталися до президента Леоніда Кучми з вимогою навести лад у Нацгвардії та перевірити діяльність нового керівництва структури. Депутати посилалися на той факт, що комісія Генеральної військової інспекції підтвердила факти зневажливого ставлення командувача Нацгвардії О. Чаковського до офіцерів керівного складу та призначення на керівні посади осіб із низьким рівнем професійної підготовки. 

Та влада мала інші наміри. 11 січня 2000 року Верховна Рада з подачі Кабінету Міністрів ухвалила рішення про розформування Національної гвардії. "Нацгвардія вичерпала свої можливості, а тому деякі її підрозділи перепідпорядковано Внутрішнім військам. НГУ штучно дублювала функції Міноборони, МВС, СБУ, Прикордонвійськ, отже, процес перепідпорядкування абсолютно нормальний”, – заявив тогочасний міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко.

З особового складу Національної гвардії, 26600 осіб, до МВС перепідпорядковано 16000 гвардійців, інших – підрозділи з важким озброєнням – передано Міністерству оборони.

Підготував Тарас Дяків